?

Log in

No account? Create an account
Так склалося, що хворію я часто. Гадаю, що в наш бентежний час багато людей страждають на хвороби, які усі, як відомо, від нервів :).
Тільки от до полікліники іти зовсім не хочеться. Для мене це реальна проблема. По-перше, я завжди болісно сприймаю сидіння в чергах, бо я вважаю це даремним марнуванням часу. По-друге, відношення більшості лікарів у міських поліклініках до своїх пацієнтів дратує та вганяє мене в депресію. 
Через це, коли мене, як то кажуть «припече» так, що треба йти, я намагаюся йти до лікарів «за знайомством». Так сталося і декілька днів тому. 
Лікар доволі ретельно мене обстежив і видав направлення на дообстеження до приватної клініки «Альтамедика», що знаходиться на Литвиненка 40, за «Урожаєм». Я бував у різних приватних клініках у Вінниці і, на жаль, з мого досвіду, багато з них недалеко втікли від бюджетних поліклінік за рівнем обслуговування. Але тут я дійсно був шокований у гарному значенні цього слова.
Вперше я прийшов до «Альтамедики» здавати аналізи. Я зайшов до поліклініки без п`яти дев`ять ранку, а вийшов о 9:18. За цей час я встиг підписати угоду з ними, здати аналіз сечі, загальний аналіз крові та біохімічний аналіз крові на все що тільки можна уявити при тому, що я був далеко не єдиним відвідувачем. Там взагалі завжди доволі людно.
Вдруге я прийшов того ж дня на УЗД внутрішніх органів та щитовидної залози. Я був записаний на 16:00 і  вже о 16:09  мав результати дослідження на руках. І це не тому, що мене обстежили абияк. Просто я зайшов на обстеження вчасно, навіть на декілька хвилин раніше зазначеного часу. А при гарній організації процесу 10 хв. на УЗД цілком достатньо.
Для мене це дуже важливо, бо часу на обстеження в мене справді обмаль.
До речі, я випадково дізнався, що керівник цього закладу – колишній військовий. Отож стає зрозумілим, чому в «Альтамедиці» все так організовано. При вході  нових відвідувачів зустрічають медсестри, які підводять їх спочатку до рецепції на оформлення,  а потім так само проводять до потрібних кабінетів.
Щоправда, є у «Альтамедики» один суттєвий недолік. Ціни тут доволі високі.
 

І до того, ж, щоб цей пост не сприймався, як реклама, зауважу, що я лише робив обстеження, а не проходив консультацію лікарів. Тому, з власного досвіду, дуже рекомендую «Альтамедику», якщо вам не хочеться витрачати час та нерви на обстеження у комунальних поліклініках.

7-го квітня 2012 року у Малій залі Вінницького державного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Садовського відбудеться надзвичайна для нашого міста подія – TEDxVinnytsia.

Гадаю, мало хто з вінничан знає, що таке TED. Коротко кажучи, це рух, який має на меті розповсюдження унікальних ідей з різних сфер життя серед великої кількості людей. Ідеї розповсюджуються головним чином через проведення конференцій, на яких виступають діячі з різних сфер життя, таких як наука, мистецтво, дизайн, політика, культура, бізнес.  Власне, абревіатура TED(Technology, Entertainment, Design) – в перекладі означає «Технології, Розваги, Дизайн», що відображає різнобічність ідей, які поширюються.

Оскільки рух TED, що походить зі Сполучених Штатів Америки, набув значного поширення та популярності, організатори вирішили започаткувати дочірній проект TEDx, що дозволяє окремим людям та групам людей в різних країнах та містах організовувати незалежні конференції у стилі TED. Сьогодні рух TEDx швидко поширюється світом і не так давно прийшов в Україну. До цього часу було проведено подібні конференції у Києві, Донецьку, Львові, Одесі та Харкові.

Кожне місто формує свою неповторну атмосферу заходів. У Вінниці домінантою буде консолідація конструктивних ідей щодо розвитку людини й технологій, великою мірою спродукованих місцевими інтелектуалами та вихідцями з Вінниччини.

Протягом півроку у Вінниці велася підготовка до проведення TEDxVinnytsia. Вінничани мали змогу кілька місяців збиратися в рамках інтелектуального клубу «TEDxVinnytsia», що проводився у Книгарні «Є». На цих зустрічах було переглянуто відеовиступи зі світових конференцій TED та TEDx на різні теми.

На конференції TEDxVinnytsia 2012 виступлять спікери:

  • Костянтин Коптелов, засновник програми «Пінатор» (www.pinator.biz). Як знайти себе?
  • Катерина Бартецька, заступник голови правління ВБФ «Серце до серця». Звідки росте благодійність?
  • Юрій Меланишен, директор ТОВ ТРК "Регіон-Інформ". Почніть з довіри. Чому процес пошуку клієнтів потрібно переглянути?
  • Олександр Краковецький, CEO «DevRain Solutions». Технічні спільноти.
  • Роман Зінченко, Голова правління Української мережі енергетичних інновацій «Greencubator». Енергетичне майбутнє: темні віки чи Відродження?
  • Юлія Джугастрянська, куратор проекту «Коронація слова». Українська сучасна література: сходи чи перехрестя?
  • Олег Усатюк, член національної спілки фотохудожників України. Документально образна фотографія - діалог з навколишнім світом.
  • Роман Гуро, арт-директор «Nival Red». Динаміка, фігуратив і колір Любові.

Виступ кожного з них вартий того, аби відвідати захід і почути їхні яскраві та неординарні думки.

Для того, щоб відвідати конференцію TEDxVinnytsia, необхідно зареєструватися в якості учасника на сайті www.tedxvinnytsia.com. Ще є час, отож, реєструйтеся та приходьте щоб зарядитися позитивом та натхненням!

Увага! Для тих, хто вкаже при реєстрації мене(Андрій Соловей), як людину, що порекомендувала захід, вхід – вільний за запрошенням.

У суботу 24 березня я відвідав Укртвіт 2012 – щорічний всеукраїнський баркемп для твітерян. І хоча дорога до Запоріжжя, де все відбувалося, видавалася далекою та складною, я вирішив, що буде дуже прикро, якщо такий масштабний та довгоочікуваний захід пройде без участі представників з Вінниці. До того ж, цього року на Укртвіт була виділена спеціальна секція доповідей для організаторів регіональних зустрічей твітерян і мені дуже кортіло розповісти про вінницький твітер-івент.
Не дивлячись на те, що до цього я проводив агітаційну роботу серед вінницьких твітерян, ніхто з них, на жаль так і не виявив бажання(а може просто не було можливості) поїхати на Укртвіт. Втім я знав, що єдиний потяг який їде до Запоріжжя із заходу буде вщент заповнений твітерянами з Ужгорода, Львова та Івано-Франківська(так званий #ГалУжНет). За щасливим збігом обставин я потрапив до того ж самого вагону, де їхала вся ця мафія. У веселій компанії(9 чоловік в одному купе :)) дванадцять годин промайнуло як мить.
Після висадки о п’ятій ранку західного десанту на залізничному вокзалі Запоріжжя та групового чекіну в foursquare ми направилися у цілодобову кав’ярню CoffeLife, де вже засідала делегація з Криму. Тут ми під здивовані погляди ранкових відвідувачів пограли у «Мафію», після чого #ГалУжНет пішов поселятися у квартири, а ми дочекавшись разом з кримчанами делегації із Києва, пішли пішки до місця проведення Укртвіт  - Запорізького національного університету. 
На жаль, в мене через щільний робочий графік не було можливості лишитися у Запоріжжі на другий  день та подивитись місто, але те, що я побачив під час невеликої пішої прогулянки мене, якщо чесно, не вразило. Запоріжжя видалося мені доволі забрудненим та совковим містом.
Зрештою діставшись Запорізького університету ми зареєструвалися та піднялися у лекційну залу. Атмосфера, яка панувала на баркемпі, хоча і нагадувала класичну конференційну метушню, втім лишала зовсім інакше відчуття розкутості та комфорту. Було видно, що тут люди збираються не стільки заради отримання нових знань та обміну думками, скільки швидше заради того, щоб побачити старих знайомих, завести нових та поспілкуватися в дружньому колі.
Офіційна частина Укртвіт, яка складалася з доповідей, була поділена на дві секції. В першій секції виступали доповідачі, які використовують твітер в своїй професійній діяльності. Зокрема, цікаві доповіді з практичними рекомендаціями щодо використання твітеру прочитали відомі спеціалісти з SMM, PR та конкурентної розвідки  - Ольга Ларіна, Марина Корецька, Дмитро Золотухін та інші. Зокрема, Дмитро Золотухін, продемонстрував учасникам баркемпу рейтинг впливовості українських твітерян за версією Klout
У другій секції виступили організатори тві-зустрічей та баркемпів в регіонах з Івано-Франківська, Криму, Ужгорода, Києва та Миколаєва. Я також розповів учасникам про досвід організації баркемпу у Вінниці.
Офіційна частина час від часу переривалася цікавими розважальними активностями у вигляді квестів. Досі не можу згадувати без сміху один з етапів квесту, де перед командами стояло завдання якнайшвидше зробити орігамі квітки лотоса. Жартівники із #ГалУжНету справилися із завданням швидше за інших. Ось що у них вийшло :)))

Під кінець баркемпу доповідачі зібралися на круглий стіл, за яким обговорили перспективи розвитку твітер-руху в Україні та організації подібних Укртвіт подій.
Після завершення  офіційної частини учасники зібралися у кав’ярні CoffeLife неподалік, де весело провели час граючи в ігри, які приготував добре відомий та улюблений всіма твітерянами  актор та ведучий Олександр Фурман
Але і цим все не завершилося. Самі стійкі відправилися у нічний клуб, щоб там витратити залишки енергії на відбивання ритмів дабстепу.
Власне з нічного клубу я і поїхав на залізничний вокзал. Добирався я додому уже на самоті та через Київ, але приємні спогади від баркемпу не дали мені нудитися в дорозі.
Хочу висловити велику подяку організаторам, зокрема, Дар`ї Кареліній, а також усім твітерянам, завдяки яким УкрТвіт запам’ятався мені надовго. 

Ще минулого року я записався у новий фітнес-клуб Sport-Life. Власне, записалися ми туди з колегами усім кабінетом, напевне ключовим моментом в прийнятті цього рішення стало те. що фітнес-клуб знаходиться навпроти нашого офісу, отож дуже зручно ходити  перед, після або навіть під час :) робочого дня. А оскільки робота у нас у всіх сидяча -за компьютером - зайнятися своїм здоров`ям нікому не завадило б.


Запис до клубу відбувався ще до його відкриття, і  в цілому вийшло так, що договір ми підписали ще у серпні, а клуб відкрився наприкінці минулого року, якраз перед Новорічними святами. І зараз після місяця активного відвідування вже можна зробити певні висновки.

Власне, для мене - це перша спроба зайнять у тренажерному залі, сподіваюся вона буде вдалою :)


У Sport Life діє клубна система, тобто Ви купуєте клубну картку - щорічний абонемент, яка включає у себе певний перелік послуг. За статусом різновидів таких карток є дві - "Класік" та "Преміум". Я не був у Преміум залі, але згідно моїх висновків переваг у цієї картки декілька - доступність додаткових послуг(сауна , лаундж і т.п.), більша кількість доступних групових занять, зручніші шафи, сейфи і т.п. Якщо в цілому, то без більшості цих переваг можна обійтися, в крайньому випадку докупити разово.  А різниця в ціні між картками "Класік" та "Преміум" суттєва. 

Відрізняються картки також і за типом по часу відвідування, наприклад - ранкова(7:00-17:00), денна(13:00-17:00) чи повного дня. Зрозуміло, що тут також є різниця у вартості. Головне, що за цими картками ви можете відвідувати клуб у будь-який день і протягом будь-якого часу в межах визначеного карткою.

Тепер власне про тренажерний зал. До цього я ніколи не ходив до тренажерних залів, але мені здається, що у Sport-Life круто. По-перше, тренажери нові та сучасні. Менеджери кажуть, що вони з Сполучених Штатів, але в мене не було нагоди перевірити
По-друге, достатньо місця. Не знаю як щодо вечора, але вранці і в обід людей не настільки багато, щоб не було можливості доступитися до тренажерів. В кардіозоні(бігові доріжки та велотренажери) вільні місця є взагалі постійно.


А щодо силових тренажерів - то їх також достатньо і є багато таких, що дублюють один одного. На крайній випадок двом людям цілком реально працювати за одним тренажером(один працює - другий відпочиває і навпаки). Те ж саме стосується і зони вільних ваг.


Стосовно групових занять, я особисто не відвідував жодне з них, але знаю, що проводяться заняття з таких дисциплін як пілатес, степ, йога, бокс та ін.

Що трохи дратує мене особисто,  то це наявність усюди слоганів, які недвозначно натякають на те, що варто інвестувати  додаткові гроші в свої зайняття на кшталт "Заняття без тренера- гроші на вітер", "Тренер любить поїсти", "Ми познайомилися з моїм тренером на барі", та абсолютний лідер - "Легше зрадити дружину ніж нашу масажистку".


Якщо говорити про персонал, то рівень кваліфікації тренерів тут доволі різний - від початківців, які щойно закінчили університет до майстрів спорту та переможців різноманітних змагань і тренерів зі стажем. Ціни на персональне зайняття з тренером трохи "кусаються" - в середньому 100 грн./год. Але. якщо ви початківець, то все ж таки раджу взяти собі тренера. В будь-якому випадку всі вони проходили попередю підготовку і принаймні можуть розповісти як правильно займатися на тренажерах чи в зоні вільних ваг. Головне - задавати більше запитань і оцінюючи суб`єктивно свій власний рівень та маючи власні цілі робити відповідні висновки з відповідей тренера. Гадаю що за два місяця індивідуальнитх занять з тренером кожен може виробити для себе індивідуальну програму і займатися самостійно. До того ж, можна завжди звернутися за порадою до знайомих чи пошукати тематичні статті в Інтернет.  Загалом персонал привітний і більшість з них радо допоможуть, якщо виникли якісь проблеми. 

Роздягальня та душова також в принципі на достойному рівні. Єдине, що ящички у роздягальні розташовані у два яруси і якщо так співпадає, що одночасно переодягаються власники сусідніх ящичків - це є трохи незручно. Кажуть, ніби у власників "Преміум" карток таких проблем немає.

Загалом моя оцінка фітнес-клубу за 10-ти бальною шкалою - 8.

З позитивів хочеться ще відмітити гарний заохочуючий до занять звуковий супровід у тренажерному залі. Зокрема, я для себе вже обрав пісню, яка гідна того, щоб стати гімном моїх зайнять. Більшість з тих, хто займається у Sport Life зараз мають не кращий рівень підготовки, ніж герої цього кліпу, але я сподіваюся, що через рік ситуація кардинально зміниться.





Сервіс мікроблогів твітер, більшість називає його соціальною мережею, останнім часом набуває все більшої популярності в Україні. Разом із ним поширюються Україною і зустрічі користувачів твітеру, що мають назву твітер-івенти. Вони проходять у формі баркемпів(доповіді+розважальна програма), на яких учасники мають змогу дізнатися щось корисне та цікаве про твітер, познайомитися із однодумцями або ж "розвіртуалізуватися" - поспілкуватися наживо із тими людьми, з якими спілкуються щодня онлайн. До того ж твітер-івент - це гарний відпочинок та безліч приємних спогадів.

Подібні заходи уже регулярно проходять в Ужгороді, Львові, Тернополі, Івано-Франківську та інших містах України. У Запоріжжі щороку проводять всеукраїнськй баркемп Ukrtweet на декілька сотень учасників. Надзвичайно приємно, що нещодавно Вінниця долучилася до міст-організаторів твітер-івентів.

Оскільки я багато буваю на різних конференціях, що  збирають відомих блогерів та Інтернет-діячів,  я був знайомий з практикою проведення твітер-івентів, і хоча не відвідував жоден, мені здавалося що атмосфера на подібних заходах панує надзвичайна. Отож, звісно хотілося організувати щось подібне у Вінниці, тим паче, що судячи із стрічки твітеру пару десятків активних твітерян у нас в місті є(загалом за переліком вже майже 500, але мало хто з них веде активну діяльність). Та сам я ніколи напевне за це не взявся би. 

На щастя подібна ідея відвідала і мого гарного знайомого Генадія Поліщука, який має великий досвід організації заходів. Пізніше до нас долучилися ще активні люди.

Щоправда, спершу ми планували просто провести зустріч вінницьких твітерян, за чашкою кави/чаю у якомусь затишному кафе, де й обговорити можливість створення баркемпу у Вінниці. Але коли ми анонсували ідею зустрічі в твітері, дехто із інших міст виявив бажання приїхати до нас у гості. Крім того, захід був анонсований на тернопільському твітер-івенті, який відбувся якраз за тиждень перед нашею зустрічею. Зрештою, бажаючих з інших міст було достатньо, щоб ми прийняли рішення переформатувати зустріч та провести міні-баркемп.

У нас було надзвичайно мало часу, трохи більше тижня. Але за цей час нам вдалося знайти приміщення у бібліотеці ім. Тімірязєва, доповідачів(ми попросили тих, хто виявив бажання приїхати до нас у гості, виступити із доповідями), підготувати цікаві роважальні активності. Хочу подякувати усім, хто допомагав в організації заходу!


Не дивлячись на цей короткий термін, ми провели захід на достатньо серйозному рівні, зібравши 30 людей. Детальний звіт про захід можна подивитися на блозі vin.twevent.org.ua. Мушу лише зазначити, що було  все - цікаві доповіді(серйозні та жартівливі), представники преси, прикольні активності та конкурси, фотоквест вулицями міста, гра у мафію(окрема подяка клубу Black Chicago) та афтепаті. Здається, що гостям сподобалося.

І дуже важливий момент у тому, що гостям сподобався не тільки сам захід, але й місто Вінниця, зокрема. Більшість з приїжджих учасників ніколи не були у Вінниці і перед поїздкою були трохи розчаровні, що не працює фонтан на набережній Roshen(мовляв, не буде що дивитись). Але після відвідин міста гості зрозуміли, що Вінниця - доволі красива і без фонтану. Дуже, приємно, що завдяки твітер-івенту багато людей(а серед них - активні блогери та твітеряни) змінили свою думку про Вінницю, бо ж стереотип про неї, як про провінційне місто ще існує. Довелося навіть спостерігати як багато з тих, хто не приїхав, жалкували пізніше, дивлячись на фотозвіти.


Пройшов тиждень і ми, вінницькі твітеряни, зібралися знову, цього разу просто поспілкуватися в "Челентано", власне так як і планували спершу. Але якщо тоді ми мали б знайомитися, то тепер у нас вже є спільні теми для розмов. Ми познайомилися під час оргмоментів, які нам довелося вирішувати, щоб не зганьбити Вінницю перед гостями. 

Особисто мені здається, що Вінниця - одне з небагатьох міст України, яке помітно прогресує, наслідує сучасні тенденції. В цьому заслуга не лише керівництва, але і самої громади.  І те що тепер Вінниця увійшла до переліку міст, де є власний твітер-івент, на мою думку, зробило наше місто кращим

26  листопада  у  Вінниці відбулася перша підготовча зустріч до TEDxVinnytsia, яка  зібрала проактивних мешканців міста: представників громадських організацій, науковців, підприємців, видавців та журналістів. Головною метою зустрічі було ознайомлення вінниччан з рухом та ідеями TEDx та анонсування конференції TEDxVinnytsia, яка запланована на весну 2012.
Що ж таке TEDx? Історія цього руху розпочалася з 1984 р., коли у Сполучених Штатах Америки вперше відбулася конференція TED, що зібрала на одній сцені вчених, політиків, підприємців, митців, інженерів та багато інших прогресивних людей. Власне TED – це абревіатура від «Technology, Entertainment, Design» що сьогоді часто перекладають як «Наука. Мистецтво. Культура». Слоган конференції  «Ідеї, що варті поширення» пояснює її головну задачу – розповісти якомога більшій кількості людей про цікаві ідеї та надихнути їх на зміну оточуючого світу на краще.
В різний час спікерами конференцій TED були такі відомі особистості, як Альберт Гор, Білл Клінтон, Джеймс Кемерон, Білл Гейтс, Сергій Брін, Сер Річард Бренсон, Леррі Пейдж, екс-прем’єр-міністр Великобританії Гордон Браун.
З часом ідея TED набула такої популярності у всьому світі, що організаторами було прийнято рішення про запровадження программи TEDx. Відтоді TEDx – це  незалежно організована подія TED, яка має за мету дати громадам, організаціям і приватним особам можливість ділитися ідеями в дусі TED на місцевому рівні.
В Україні до руху TED вже долучилися такі міста як Київ, Львів, Донецьк, Одесса, Харків. А 26 липня 2011 року, Lara Stein, директор з ліцензування TED/TEDx's затвердила ліцензію на організацію та проведення конференції TEDx у Вінниці, яка відбудеться 7 квітня 2012 року. 
Ознайомча зустріч з TEDxVinnytsia  дістала назву Meet the TedxVinnytsia і відбулася у конференц-залі «Панорама». Зустріч розпочалася із доповідей організаторів TedxVinnytsia Наталії Курилової, та Сергія Посохіна, які розповіли учасникам про історію руху TED та анонсували проведення конференції TEDx у Вінниці.
 
Далі слово взяв організатор TEDxKyiv, Роман Зінченко, який запропонував учасникам переглянути декілька  виступів на конференціях TEDx у форматі відеороликів. Зокрема, виступи Сета Годіна, який доводить думку про те, що Інтернет покінчив з масовим маркетингом та відродив з минулого людину як соціальну одиницю, Девіда Болінскі, який продемонстрував вражаючу анімацію з життя клітини та Бенджаміна Зандера, який захоплююче розповів, як полюбити класичну музику та не пропустити життя крізь пальці. Кожен з відеороликів викликав жваве обговорення серед аудиторії.
Після цього слово було надане гостям зі Львову та Харкова, які вже долучилися до руху TEDx у своїх містах та  приїхали підтримати цю ініціативу у Вінниці. Юлія Волошинська, організатор TEDxLviv, що відбувся декілька тижнів тому, висловила сутність TEDx у одній короткій та чіткій фразі «TEDx-то є натхнення!»
А ті з гостей, які бували чи навіть мешкали  у Вінниці, відмітили позитивні перетворення, які сталися із містом протягом останніх років. Очевидно, що прихід руху TEDx у Вінницю також буде сприяти змінам на краще у нашому рідному місті.
А по завершенні  Meet the TedxVinnytsia була неофіційна частина, під час якої учасники мали змогу познайомитись та обмінятися враженнями з приводу заходу за чашкою чаю.
На мене особисто Meet the TedxVinnytsia справила дуже позитивне враження. Це – нове явище для нашого суспільства, яке здатне надихнути і спонукати до творчих дій та активної життєвої позиції.
Що стосується безпосередньо конференції, за словами Наталі Курилової, тематика та доповідачі ще остаточно не затверджені. Власне, сьогодні кожен бажаючий може долучитися до створення програми, запропонувавши кандидатуру доповідача.
Якщо Ви бажаєте долучитися до руху TEDx у Вінниці раджу Вам приєднатися до спільноти на Facebook - http://www.facebook.com/TEDxVinnytsia, або ж навіть записатися у волонтери на сайті - http://tedxvinnytsia.com

Читайте блог об Интернет-маркетинге - все самые свежие новости
 

Сегодня  на Винницкой стене стартует новая рубрика – «КаБаРе». В ней будут публиковаться отзывы о кафе, барах и ресторанах г. Винницы.

Первая цель – небольшое уютное кафе, которое находится на втором этаже ТРЦ «Магицентр» на ул. Козицкого, 51. Его истинное название до сих пор для меня – загадка. На вывеске значится «Buondi», в народе же его называют по-разному.

Не знаю почему, но у меня интерьер этого кафе оставляет ощущение эклектики(смешения) классической кофейни и советского бара. Помещение очень маленькое, буквально на 5-6 столиков, но зато уютное, с мягкими кожаными диванчиками на 2 человека и удобными стульчиками. Есть также и небольшая летняя площадка, которая,  правда, находится не на улице, а на аллее торгового-развлекательного комплекса.

Треть помещения занимает барная стойка с огромной кофеваркой. Стены непритязательно оформлены фотографиями старой Винницы.
 




 

Цены не самые дешевые, но и не кусаются. Так, чайничек чая стоит 15 грн., а вафля – 14-15 грн. Но оно того стоит. Вафли тут действительно очень вкусные - мягкие, нежные, в принципе одной порцией вполне можно перекусить, чтобы почувствовать себя сытым. Можно заказать с разными добавками – шоколадом, джемом, сгущеным молоком, мороженым...

Официанты –молодые ребята, в целом оставляют неплохое впечатление, однако можно быть поактивнее. Утром, когда посетителей в кафе не было вообще, пришось самому подходить и просить меню. Кстати время работы Buondi c 10:00 до 20:00.

Дополнительно хочется отметить, что в Buondi можно найти свежий выпуск газеты «20 минут», кроме того в районе кафе был зафиксирован Wi-Fi. Очень хорошее место для того, чтобы уединиться во время ланча. Людей тут много бывает редко и обстановка спокойная.

И не забудьте про вафли... Их стоит попробовать.
P.S. Сорри за некачественные фото, в следующий раз постараюсь сделать лучше