?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Нещодавно я побував на зустрічі твітерян в Ужгороді,  а на наступний день після неї  організатори провели для нас екскурсію по замках Закарпаття.  Екскурсія виявилась дуже насиченою та надзвичайно цікавою.
Все почалося із Чинадіївського замку, який знаходиться в одноіменному селі неподалік Мукачево. Замок має дуже давню історію, адже був збудований ще у XIV ст., проте, на жаль, декілька разів його було майже вщент зруйновано. Останнім часом завдяки зусиллям закарпатського художника Йожефа Бартоша, який взяв його в оренду, замок активно відновлюється та реставрується.


Нам дуже пощастило, оскільки організатор поїздки та наш екскурсовод Віра Власенко знала що до чого і змогла організувати все так, щоб екскурсію цим замком для нас провів саме Йожеф Бартош. 
Йожеф розповів, що за легендою саме в цьому будинку-замку зародилося кохання між угорським князем Імре Текелі та Ілоною Зріні, яка прославилася тим, що керувала угорським визвольним рухом проти австрійців. Після того у Чинадіївському замку виникла традиція вінчання молодих.
Дуже натхненно Йожеф Бартош розповідав про те, яким чином знаходяться кошти на реставрацію замку і які плани щодо відновлення. Наша держава майже не допомагає, отож основні кошти йдуть, як це не прикро звучить, від інших країн та фондів. Навколо Йожефа гуртуються місцеві художники, які малюють картини та продають їх(експозиція прямо у замку), а виручені кошти спрямовують на відновлення замку. Добре що у нас в країні є такі ентузіасти, які присвячують своє життя справі відновлення історичної спадщини України, на яку державі наплювати.


Наступним за програмою був замок Шенборнів який був збудований наприкінці 19 ст. як мисливська резиденція австрійських аристократів. Цей замок має доволі величний вигляд а природа прилеглої території просто вражає. Недарма у наш час тут було вирішено організувати санаторій «Карпати», який  функціонує тут сьогодні.
Цікавим у цьому замку є те, що він був збудований за так званим астрологічним принципом, який був популярний за тих часів. Тобто, у замку 12 вхідних дверей(як місяців у році), 365 вікон(як днів у році) і т.д.
На території замку, себто сучасного санаторію, є чудове озеро, на березі якого відпочиваючі полюбляють влаштовувати пікніки, надзвичайно пишні алеї сакур, а також джерело, випивши із якого, за легендою, можна лишатися вічно молодим.
Всередину замку ми не заходили, оскільки, по-перше, там нічого не збереглося з тих часів, а по-друге, наразі там облаштовано кімнати для відпочиваючих. Лише уявіть! Я був би не проти відпочити у такому санаторії!
Після прогулянки по парку біля замку Шенборнів ми вирушили до Мукачево щоб пообідати та набратися сил перед підкоренням Мукачівського замку Паланок.  Мукачево, до речі, видалося мені дуже красивим та охайним містом. Нехай вибачать мені ужгородці, але, на мою думку, воно більше заслуговує на те, щоб бути столицею Закарпаття.
Ну і зрештою сам Мукачівський замок… Маю визнати, що такого величезного та величного замку в Україні я ще не бачив. Мукачівський замок збудований в три яруси загальною висотою 68 м. і має площу 13 930 м².  В оборонній системі замку було 14 веж. Завдяки цьому у 17 ст. цей замок витримав трирічну облогу австрійських військ. Власне і назву замок отримав від оборонного частоколу з дерев`яних кілків навколо стін, що називається «паланок». А керувала захистом замку в той час вже згадана мною Ілона Зріні, до речі, мати відомого керівника угорського визвольного руху князя Ференца II Ракоці.
Зрозуміло, що мукачівський замок оповитий легендами. Одна з них пов`язана із  колодцем, який був вирубаний прямо в скелі і має глибину 85 метрів. Зараз води в ньому вже немає, але колись була. І за легендою, засновнику замку князю Федору Корятовичу довелося обманути самого чорта щоб дістатися до води.
А в одному з дворів є пам`ятник Федору Корятовичу, потримавшись за палець якого можна загадати бажання, яке обов`язково здійсниться.
Замок перебуває в чудовому стані.  У приміщеннях замку дуже багато експозицій від стародавніх часів до сьогодення, в дворах грає жива музика та проходять церемонії. Але що найбільше заворожує – це звичайно панорами з оглядових площадок. Вони – неперевершені, усе Мукачево – як на долоні!




Наша екскурсія тривала  близько 8 годин, але враження від побаченого залишилися незабутні.  Усім, хто планує їхати на Закарпаття раджу відвідати ці чудові пам’ятки та доторкнутися до легенди. Щиро дякую організаторам, зокрема, Вірі Власенко, за екскурсію!