?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Останнім часом у Вінниці відбувається дуже багато цікавих та масштабних подій. 20-22 квітня у нас в місті відбувся німецько-польсько-український молодіжний форум «Be active for Europe», на якому учасники з різних країн Європи обговорювали питання участі молоді в соціальному та політичному житті своїх країн, можливість створення єдиної європейської культури та вирішення питань зміни клімату та енергетичної ефективністі. 
Організаторами Форуму виступили Фонд Петра Порошенка, Фонд Конрада Аденауера, Посольство Німеччини в Україні та польське представництво Фонду Роберта Шумана.
Для іноземних учасників та гостей з інших міст України Форум розпочався у п`ятницю ввечері із знайомства та спілкування. Я особисто взяв участь у основній його частині, що відбулася у суботу 21 квітня в готелі «Поділля». Загалом в заході взяли участь близько 150 учасників з різних країн та куточків України. 
Форум розпочався із спілкування молоді  з представниками організаторів. Спершу перед учасниками виступили керівник Фонду Конрада Аденауера в Україні Ніко Ланге, Міністр економічного розвитку і торгівлі України Петро Порошенко, посол Німеччини Ганс-Юрген Гаймзьот та мер міста Вінниці Володимир Гройсман. У своїх доповідях організатори розповіли про те, яка була ідея проведення Форуму і чому саме Вінницю обрали місцем проведення. Приємно було почути з вуст поважних іноземних гостей, які бачили багато міст України, що наразі Вінниця є одним з найбільш європейських міст України. 




Після виступів доповідачі протягом години відповідали на запитання української та інозеної молоді про перспективи інтеграції  України в Європу та про її місце в європейській спільноті. Один з іноземних учасників(можливо, мені почулося, але здається, він був з Осло) висловив дуже цікаву ідею, запропонувавши орендувати автобус та поїхати ним по всім країнам Європи з промо-туром України. 
Тим часом українська молодь була налаштована менш оптимістично, задаючи питання про те, коли політики будуть робити певні конкретні кроки для  інтеграції України в Європу та яким чином українцям бути активними в Європі(див. тему Форуму), якщо зазвичай в українського студента немає грошей навіть поїхати туди.

  


Приємно здивувала вільна англійська мова Петра Порошенка. Англійська була робочою мовою Форуму і Міністр говорив без якихось заготовок та цілком вільно відповідав на запитання учасників. Хоча, напевне, так і має бути у випадку з людиною, що обіймає високі  державні посади.
Після панельної дискусії учасники були розділені на два потоки для обговорення важливих проблем.
Перша секція в якій я взяв участь стосувалась участі молоді в суспільно-політичному житті. І модерував її відомий журналіст Мустафа Найєм. Коли я побачив у програмі його ім`я, я сподівався, що він виступить із доповіддю. Але Мустафа приїхав із сім`єю(принаймні, із сином точно). Дитина просилася додому та плакала, отож журналісту було навіть не до фотосесій. Втім, це не завадило Мустафі професійно і до речі також вільною англійською провести секцію.


На секції, до речі, виступали представники німецьких, польських та українських громадських організацій політичного спрямування із презентаціями. Було доволі цікаво, я навіть відмітився запитанням адресованим німецьким християн-демократам – чому в Україні, де дуже багато людей, що поділяють християнські цінності, партії та громадські організації християнського спрямування мають невисокий рейтинг. Мустафа одразу ж не знехтував перепитати які саме партії я маю на увазі.  Втім гості відповіли, що вбачають проблему в тому, що у нас в країні люди гуртуються навколо лідерів,а  не навколо ідеї.
На жаль, мені довелося піти трохи раніше закінчення першої робочої секції в справах, отож я не дочекався її закінчення і не встиг послухати представників усіх організацій, про що дуже жалкую.
Під час обідньої перерви я встиг познайомитися та поспілкуватися з дівчатами із Польщі, що вже протягом декількох місяців мешкають в Україні. На моє здивування вони цілком вільно спілкуються українською(виявилося що адаптуватися та вивчити мову їм допомагає моя знайома Анна Маранчук). Дівчата сказали, що з усіх пост-радянських республік, якщо не брати до уваги Прибалтику, Україна виглядає найбільш демократичною, адже в інших країнах ніхто не дозволив би собі критикувати владу так, як це роблять у нас.
Після обіду Форум продовжився другою секцією, на якій частина учасників обговорювала питання спільної історії країн учасниць та її впливу на сьогодення, а  на другому потоці, куди пішов я, учасникі мали обговорювати питання кліматичних змін та впровадження системи ефективного використання та збереження енергії. Мали, тому що насправді, ми не обговорювали, а грали у практичну гру – «Парламент».
Наш потік модерував керівник Фонду Конрада Аденауера в Україні Ніко Ланге. Він виявився людиною із чудовим почуттям гумору, але в той же час налаштував усіх учасників до серйозного ставлення та виконання завдання. 
Суть гри полягала в тому, що у вигаданій країні Таналанді, законотворцями якої ми стали, виникла енергетична криза, для вирішення якої потрібно було приймати ряд політичних рішень. Всі учасники були розділені на 6 партій і мали відстоювати певні рішення відповідно до своєї ідеології або ж іти на поступки і домовлятися з іншими партіями заради прийняття закону. Головною задачею було – прийняти закон, який би вирішив проблеми країни в енергетиці простою більшістю голосів.
Дуже цікаво було спостерігати, як члени кожної з партії знайомились та спілкувалися між собою англійською, а потім виявлялося, що в команді немає жодного іноземця. За жеребом я потрапив до християнсько-демократичної партії. На щастя до нашої партії потрапив також і учасник, який вже грав у подібну гру в політичній школі і не тільки швидко розповів нам суть гри та тактику, але й сам ходив на переговори до інших партій.




Втім, зрештою, через зраду консерваторів, нам не вистачило лише одного голосу, щоб провести свій законопроект і Таналанд залишився без вирішення проблеми. 
Ніко Ланге підбив підсумки та розповів про наші помилки під час цієї доволі корисної рольової гри. Однак ніхто не засмутився таким завершенням гри, оскільки попереду на учасників чекала цікава активність – квест вулицями міста.
Всі учасники квесту були розбиті на команди по 3-5 чоловік, які стартували від фонтану навпроти готелю та мали виконати біля десятка завдань. Нам із знайомими пощастило запросити до складу нашої команди німецького посла та його асистента. Вони виявилися доволі комунікабельними людьми і виконували завдання квесту з неменшим завзяттям, ніж молоді учасники. 


До речі, окрема подяка організаторам квесту за цікаві оригінальні завдання.  Кожне завдання символізувало певну країну та її традиції. Особливо запам`яталося  завдання, в якому треба було сфотографуватися на фоні трьох різних німецьких авто. Деякі учасники із таким завзяттям кинулися його виконувати, що трохи не кидадися під колеса автомобілів зупиняючи їх. Водії були просто шоковані.
А під час пошуку  моделі Ейфелевої вежі та певного символу Франції ми із командою випадково натрапили на досі невідому нам французьку кав`ярню в центрі міста.
Попри теплу зливу, яка йшла протягом майже всього квесту, ми чудово повеселилися. Було видно що гості також були надзвичайно задоволені.




Коли учасники Форуму трохи відпочили та обсохли після квесту настав час афтепаті у клубі «Спорт-Тайм», де ми чудово потусили під час виступу Сергія Жадана та групи «Собаки в космосі». До цього я майже нічого не чув про Сергій Жадана, та й під час його виступу через апаратуру чи акустику слова було чути дуже погано, але його характерний речитатив змусив мене прослухати, про що він співав, згодом. Він дійсно – унікальний поет.

Фішкою виступу стало вигукування Сергієм Жаданом слів пісень у гучномовець та мікрофон одночасно. 


На другий день, коли відбувалося закриття та відїзд учасників Форуму я вже не потрапив, але гадаю, що побачив та відчув головне. Отож, дуже дякую організаторам за чудову нагоду поспілкуватися та прокачати свій скіл щодо спілкування англійською. Окрему подяку хочу висловити Людмилі Миколаївні Яценко за допомогу щодо реєстрації на участь у Форумі. Сподіваюся, що цей позитивний досвід буде продовжено у майбутньому.
Один із висновків, який я зробив із участі у німецько-польсько-українському Форумі полягає в тому, що тієї прірви, яка існувала колись між нашою та європейської молоддю вже давно не існує. Фактично, за виключенням дрібних деталей, ми – однакові. Нас хвилють ті самі проблеми, ми однаково активні та любимо одні й ті самі розваги та тусовки 
Я не знаю, чи буде  молодь, що прийняла участь у Форумі, продовжувати спілкування та спільно вирішувати згадані на Форумі проблеми у майбутньому, але одразу ж по завершенні Форуму, учасники почали масово додавати один одного в друзі на Facebook, а це вже – позитив.
До речі, я, здається, був єдиною людиною, що вела твітер-трансляцію Форуму. Її ви можете прочитати за хештегом #vinforum. Отож побажання організаторам на майбутнє – запрошувати учасників до проведення трансляції в твітері, адже багато людей по Україні зацікавились заходом. Мене навіть запитували, чи немає Live-трансляції заходу в Інтернет.
Нижче Ви можете переглянути відеоролік про Форум та почути  думки учасників про те, якою вони бачать майбутнє Європи та України в Європі.